Всебічний розвиток дитини 4-5 років

Як організувати заняття вдома?

Багатьом батькам знайома ситуація, коли окрім довільної гри дитини-дошкільника необхідно внести в розпорядок дня елементи навчання. Якщо ви збираєтесь до школи раннього розвитку або до вас прийде педагог додому, справа інша, там спрацює момент нововведення і далі справа вже за вчителями, але якщо ж навчальну діяльність потрібно впровадити вдома, самоорганізацію потрібно проявити мамі. Є дітки, які самі прагнуть “вчитися”, люблять “уроки” і мами тільки встигають їм подавати нові завдання, таким мамам можна просто посміхнутись і не читати далі. Ми спробуємо  допомогти тим батькам, які щиро хочуть, але поки не знають з якого боку підступити до цих обов’язковим справ вдома.
Одне можемо сказати точно – навчити дитину присвячувати певний час навчанню можна. І навіть не через силу.
Отже, якщо вашому малюку вже 4+ (раніше можна собі дозволити бути в більш плавному графіку, і самому вибирати вид діяльності, який припадає до душі тут і зараз) я рекомендую:
- Створити розклад! Так, такий простий, але такий важливий пункт. Але не самим надрукувати на комп’ютері і видати дитині, а в один із днів, коли у дитини гарний настрій і ви нікуди не поспішайте, запропонуйте ідею: – “А давай ми з тобою намалюємо, як проходить наш день!” І розкажіть, що вам потрібно скласти ПЛАН (це звучить досить діловито і діти найчастіше раді підтримати) з картинками, коли дитина прокидається, коли їсть, коли грається і т.д. Можете ілюструвати самі смішними малюнками або знайти ілюстрації в журналах і вирізати звідти. Візьміть той формат аркуша, який буде зручно. Важливо сказати, що в “правилах складання графіка” “МІЙ ДЕНЬ” (так найкраще і підписати), які Ви прочитали в одній гарній книзі про діток, сказано, що у діток, яким вже виповнилося 4 роки повинні бути обов’язково “цікаві уроки” у розкладі. Заздалегідь самі подумайте, коли Ви самі в силу загальної зайнятості зможете приділяти часу цілеспрямованим настільним іграм, навчанню читанню, рахунку, письму. Це не повинна бути відразу годину або півтори. Залежить від того, ходить малюк в садочок чи ні, є різні обставини, але до того, як Ви сядете робити з дитиною графік дня, Ви вже повинні це знати. Також, якщо малюк відвідує дитячий садок, варто зробити два графіка – для будніх днів і вихідних. Дитина з радістю зробить з Вами красивий графік, в ньому потрібно писати всі справи і час, що дитина робить день у день: прокидаюсь, одягаюсь, їм, граюсь, роблю цікаві уроки, сон і т.д. Час потрібен для того, щоб, коли прийде час займатися, Ви могли сказати дитині – дивись, стрілочка на годиннику показує такий то час, значить, потрібно попрацювати. Розбиратись по годиннику дитині ще не обов’язково для цього. Графік повинен знаходитись завжди на видному місці. Важливо бути чесним і завжди дотримуватись встановленого порядку – якщо уроки у вас 30 або 45 хв, то не розтягуйте їх на дві години, якщо тільки дитина сама не проявить бажання. Час прогулянки на вулиці або вільної гри також повинен бути дотриманий. Винятком можуть бути святкові дні та дні, коли погана погода, і ви не пішли на вулицю. Тоді можна так і проговорити: сьогодні ми не пішли гуляти, давай з тобою зробимо це і це. Графік не означає “жити по годинах”, “а як же невимушеність”, “ніякого дитинства”. Я вже писала про це у своїх статтях – діти потребують послідовності і порядку, їм так простіше і зручніше жити. У випадках, коли дитина захоче ухилитись від уроків, графік послужить нагадуванням, і нічого не поробиш, самі ж все вписали. Головне, не використовуйте як покарання графік, а більше як неминучу реальність і поважність.
- Використовуйте основні захоплення дитини на користь навчанню. Наприклад, якась дитина життя не уявляє без конячок, хтось без машин, хтось без принцес. От нехай вони й будуть основними героями у вас скрізь – при рахунку, вивченні букв тощо. Якщо ви вже, на жаль, на тому етапі, коли відносини з обов’язковими завданнями розладналися, придбайте нову іграшку, яка обов’язково сподобається дитині і нехай вона у вас буде “іграшка-професор”, яка хоче дитину чомусь цікавому навчити. Приходити іграшка буде тільки під час “цікавих уроків” і ховатися відповідно після них. Дошкільний вік – це час, коли діти практично не розділяють у свідомості вигаданий і реальний світ. Тому створюйте казку, в яку самі вірите! Коли дитина не особливо хоче виконувати якесь завдання, я кажу: “Як же шкода, а гра їхала зі мною в машині, сумувала за тобою і питала: “Коли ми до Даші поїдемо? Коли ми до Даші поїдемо?”. А гру засмучувати дитина не хоче, хоч і не сильно вірить мені, що гра могла так запитати. Але я непохитна: “У мене ігри просто чарівні. Інші, може, й не розмовляють, а ця гра точно про тебе питала!”. При всій своїй серйозності ця Даша питала до школи:” А яка ще гра за мною сумувала?”. І так у багатьох випадках з багатьма дітьми.
- Використовуйте ігри за віком і не у великій кількості одночасно, а дозуючи. Якщо займаєтеся по зошитах, їх повинно бути по одному на одну дисципліну, щоб формувати організованість і відповідальність у дитини.
- Майте завжди план, який ви хочете здійснити під час виділеного проміжку. Тоді дитині буде складніше відвести Вас із курсу.
- ОБОВ’ЯЗКОВО ПОТРІБНО доробляти справу до кінця. Це дуже важливий пункт. Краще зробити менше, але до кінця, ніж почати все потрошку.
- Використовуйте для роботи максимально продуктивний час. Дитина має бути виспана, сита, здорова.
- Подбайте про комфортне робоче місце і організацію заняття в цілому. Часто з появою у дитини “свого місця” (столик або хоча б закріплений за дитиною свій куточок) уроки просто самі робляться, так як дитина починає відчувати себе особливою. Не пропустіть такі моменти, щоб не доводилося вигадувати нову мотивацію. Під час виконання завдань не повинен працювати телевізор, радіо, а в сусідній кімнаті активно гратись друзі дитини. Тоді її думки, хочеш не хочеш, будуть там.
- Хорошим інструментом організації праці є пісочний годинник. Пісочні годинники ставляться перед початком виконання роботи і служать, знову таки, не як покарання, що “якщо ти не встигнеш, ніяких мультиків”, а просто щоб перевірити “хто швидше?”. Краще мати два пісочних годинники (продаються в аптеці) на різний час: 10 і 15 хвилин, наприклад, щоб Ви могли дати дитині вибір: “Як ти думаєш, ти впораєшся за 10 або 15 хв?”. Дитина вибере, звичайно, 15, але Вам то підходить і той і той варіант (тому вибирати потрібно годинник з невеликим розривом часу).
- Якщо дитині важко морально справлятися з певним обсягом роботи, запропонуйте їй намалювати на листочку кружечки, які відповідають кількості необхідних завдань і по черзі закреслювати. Зробили сторінку в цьому зошиті – закреслили коло. Ага, вже не п’ять, а залишилося чотири завдання! На дітей це діє дуже заспокійливо. Також важливо розуміти, що при всій казковості і цікавості, ми не можемо постійно створювати феєрверк навколо навчання. Дитина повинна отримувати задоволення від результату докладених зусиль, а не тільки від зовнішньої картинки завдання. Для цього підкреслюйте її старання, захоплюйтесь виконаною роботою. По заслугах, звичайно.
- Підтримуйте і помічайте успіхи. Для того, щоб дитина почала робити те, чого раніше в її поведінці було менше, потрібно явно підкреслювати найменші прояви бажаного. Перебільшуйте десь, це не страшно. Наприклад: “Ань, ти, виявляється, такий професор, я навіть не очікувала! Ти впоралась з усіма завданнями навіть швидше, ніж я думала!”, зошит підпишіть “Супер-Даша”, “Супер-Максим” – це ж зобов’язує бути молодцем! Розумієте?
Успіхів усім і цікавого, продуктивного навчання!